Якийсь день року, я тихонько шарюся по одній з темних вуличок нашого міста, ловлючи світлові виблиски по межі будинків. Точно знаю, що пошук найкращих закладок ще не закінчився. Я завжди в пошуках нових сенсацій, нових шляхів пізнання самого себе. Псилоцибинові гриби - це мій новий відкриття, нова можливість відправитися у подорож світами за вихідними.
Я вирішив спробувати цей "тrip" одного вечора, коли клуби нашого міста були наповнені енергією і безудержними імпульсами молодого покоління. Знайшов надійного постачальника і отримав свою закладку. Я бачив, як вони їх вирощували, збирали та продавали. Ці гриби - це справжній шедевр наркотичної галузі, готовий вибурхати в танцполі, надавати крилатості нашим ніжкам і допомагати відкривати незвичайні простори у свідомості.
Не можу втриматися, щоб не подзарядитися надихом, я ботаю, відчуваючи, як спадає мисливська симболіка од реалій дня, вставляю струну у свою вену. Вся реальність зникає, і я опиняюся в іншому світі - світі зелених та фіолетових візерунків, світі, який створений лише для нас, наркоманів, які знають, як відчувати кожну ноту танцювальної музики і проходити крізь межі звичайного.
Приходжу у клуб, де діє таємне правило "все можна". Всі неправильно одягнені, всі високі, всі плющит від наркотиків. Я поступово починаю розповідати про свій досвід з псилоцибіном, про те, як він повернув мене в інший рівень свідомості, про те, як він змінив моє сприйняття музики та руху.
Теофедрин, героїн, плющит зі мною, співпереживай моєму переживанню, знай, що я ціную кожен момент життя.
Танцюю, ніби ніколи не танцював. Тіло рухається в полі розмаїття кольорів і форм. Закладка працює на повну, я бачу, як розтварайуться звукові хвилі навколо мене. Його важко описати словами, це потрібно відчути.
На головній сцені спалахує світло, а музика набирає обертів. Мої друзі піднімаються на сцену. Це момент, коли весь світ знімається. Ми разом творимо найбожественніший танець, злиття душі і руху. Нам нічого не страшно, ми ще ніколи не були такими щасливими.
Поза нами все зупиняється, а ми, в нашому внутрішньому світі, продовжуємо подорож, намагаючись досягти нових висот. Ми бачимо форми, кольори, звуки, які раніше ніколи не сприймали. Це відчуття бути одним з усім навколо таке неперевершене, що хочеться затримати час.
Коли подорож закінчується, я залишаюся з хвилюванням та прагненням поділитися своїм досвідом з усіма навколо. Я бачу, як кожен реагує на мої слова, на мої оповіді про гриби, танці та найдивовижніші моменти життя.
| Разом ми створюємо світ безмежного щастя та свободи, світ, де кожен може бути самим собою і відчувати себе одним з усіма. |
Так, мої браття і сестри, плином часу я переконався, що псилоцибінові гриби - це не просто наркотик, це джерело натхнення, джерело енергії, джерело втілення нашої найсміливішої фантазії. Це історія про те, як я змінив своє життя, як знайшов відповіді на питання, які мені раніше були недосяжні.
Бошечка наступного ранку, коли я прокидаюся від плющу, нагадує мені про те, що кожен день може бути новим початком і новою можливістю зануритися в світ музики та вибухів танцполу. Отже, розповідайте свої історії, відкривайте нові простори свідомості та бережіть кожну мить свого псилоцибінового шаленства!
Я, братишка, вот родился не для того, чтобы вякать с гадами на работе, рыться в мусоре за копейки и гоняться за голой пиздой без реального действия. У меня всегда был амбициозный задротский план - стать Моргенштерном на стероидах, мощным и закладным, с адреналином в каждой клеточке тела. И как только я, суровый гопник с перекрученной шапкой на лысеющей голове, узнал о существовании дистиллята ТГК, я понял, что мой шанс настал.
Заебись, думаю я, что это именно то, что я ищу. Заключил я сделку с потаскушкой на крыльце подъезда – купил пару граммчиков от этой дамы, осведомленной о всяких закладках и пихающей всем кайфолюбам. Ну, вморозил я дистиллят в свою облюбованную гнездовушку и прикинулся вмазанным чуваком.
Как-то раз после пары халатных хапушек дистиллята, неожиданно веером моего мозга пронеслась нежная мысль, что "всё найс, братаны". Я почувствовал, что мои грязные подлизанные ботинки стали легче и подернулись легким штрихом магии. У меня внутри как будто огромная крыша сука отодвинулась и показалось звездное небо с огнями всех районов. Да, закладка сработала на все сто – я почувствовал, как моя душа поднялась на уровень с Моргенштерном, и теперь я могу даже его побить в уличном бою.
Но потом, блеать, я почувствовал отраву, проникающую в каждую пору моего фуфлыжного тела. Бля, не могу описать это ощущение словами, но это было похоже на то, как Оксикодон срубает тебя со всех сторон и уносит в прекрасный мир безболезненного эйфорического праздника.
Всё, хватит, мой разум закрутился в такт мозговыбросу, и я поймал себя на том, что снова хочу поправиться. Обратившись к моим связям, я узнал о новой обновке - соль, альфа ПВП, которая обязана перевернуть мою жизнь с ног на голову. Ведь когда-то-то я был уличным боец наркобаронов, а теперь я снова хочу ощутить себя на вершине, сумасшедшим и беспощадным.
"Мир нихуя не хватает злого наркотического шамана!" |
Я процитирую себя, когда стану Моргенштерном на стероидах с легендарным сольным стилем. |
"Кто мог подумать, что кайфовый путь Моргенштерна будет начинаться с грязного дистиллята и заканчиваться эйфорией соли"
И так, братва, я продолжаю свою эпичную борьбу за вечный кайф. И я вас уверяю, что когда-нибудь, столкнувшись с этой заклятой отравой и окунувшись в сольный мир, я стану сильнее, чем когда-либо прежде. Я буду настоящим Моргенштерном на стероидах, который никогда не сдаётся и всегда идёт вперед, пока на его кузове еще есть место для закладок уличных приключений.